Пляма

Пляма — безпорожнинний первинний елемент, що проявляється зміною кольору шкіри на обмеженій ділянці. Розрізняють гострі запальні плями (розеола, еритема), що відрізняються розмірами; вегетосудинні незапальні плями (еритема сорому); плями як аномалію розвитку чи розташування судин (гемангіоми, телеангіектазії).

Окремо виділяють геморагічні плями, що є наслідком збільшення проникності судинної стінки або розриву кровоносної судини (петехії, пурпури, екхімози, вібіцис, гематома).

Пігментні плями бувають уроджені (невуси), що виникають мимовільно (ластовиння, хлоазми, лентиго), що формуються під впливом медикаментів чи інших факторів (токсичні меланодермії) та штучні (татуювання, перманентний макіяж).

При зменшенні кількості пігменту в шкірі говорять про гіпо- та депігментованих плямах, які можуть бути як уродженими (Альбінізм), так і набутими (вітіліго). Судинні та дисхромічні плями можуть бути вторинними.

Вузлик (papula)

Вузлик (papula) — безпорожній первинний елемент, який являє собою поверхневий компактний елемент запального або незапального характеру, що виступає над поверхнею шкіри, щільно-еластичної консистенції, що не залишає рубця після розрішення.

Бугорок

Бугорок — безпорожнистий округлий негострозапальний елемент, що розташовується в сітчастому шарі, розміром з вишневу кісточку (діаметром від 2 до 7 мм), напівкулястий або плоский, щільно-еластичної або тестуватої консистенції, що піднімається над поверхнею шкіри.

В основі утворення бугорка лежить продуктивне запалення у дермі з формуванням інфекційної гранульоми внаслідок інфільтрації лімфоцитами.

Еволюція бугорка частіше завершується розпадом та наступним рубцюванням. Можливий його зворотний розвиток сухим шляхом без розпаду із формуванням рубцевої атрофії. Колір бугорків коливається від червонувато-бурого до червоно-синюшного.

Вузол

Вузол — великий безпорожнинний інфільтрований елемент, щільноеластичної консистенції, що знаходиться в підшкірній жировій клітковині і в глибоких шарах дерми, округлої форми, що піднімається над поверхнею шкіри. Розміри вузлів — від лісового горіха до курячого яйця та крупніше. Вузли бувають запальні та незапальні.

Пухир

Пухир — обмежений, сверблячий, безпорожнинний первинний елемент гострого запального характеру, білувато-червоного кольору з гладкою поверхнею, щільної консистенції, що височить над поверхнею шкіри, в основі якої лежить набряк сосочкового шару дерми.

Проіснувавши кілька хвилин або кілька годин пухир розрішається, не залишаючи сліду. Іноді розвивається гігантський пухир внаслідок дифузного набряку підшкірної клітковини (набряк Квінке).

Бульбашка

Бульбашка — порожнинне утворення напівкулястої форми, розміром 1–9 мм, заповнене серозною рідиною.

Еволюція бульбашки може бути двоякою: він або розкривається, утворюючи ерозію, яка потім покривається кіркою і епітелізується, або його вміст зсихається в скоринку, а після її відпаду якийсь час залишається гіперпігментована пляма.

Гнійничок (pustula)

Гнійничок (pustula) — порожнинний елемент розміром від 1 до 10 мм, заповнений гнійним вмістом, напівкулястий або плоский. Гнійнички розташовуються в епідермісі чи дермі.

В основі утворення гнійничка лежить некроз клітин епідермісу під впливом продуктів життєдіяльності гнійних мікробів з формуванням гнійної порожнини.

Гнійнички бувають фолікулярними (остеофолікуліт, фолікуліт, фурункул) та нефолікулярними (Фліктена при стрептококовому та вульгарному імпетиго). Вторинна пустулізація — це приєднання гнійної мікрофлори.

Міхур

Міхур згадується серед порожнистих первинних елементів.

Вторинні плями

Вторинні плями являють собою порушення пігментації шкіри після розрішення первинних елементів (папул, бульбашок, гнійників та ін.).

Клінічно це проявляється висівкоподібним, борошноподібним, середньо- та великопластинчастим лущенням (псоріаз, висівковий лишай, рожевий лишай, токсикодермії).

Кірка

Кірка — вторинний морфологічний елемент, що утворюється внаслідок зсихання ексудату або транссудату (у бульбашках, пустулах, що відокремлюються ерозій, виразок). Корки бувають серозні, гнійні, кров’янисті, а також плоскі, товсті шаруваті, щільні.

Садна, екскоріації

Садна, екскоріації — це пошкодження шкіри, що виникають внаслідок механічної травми, розчухів. Подряпини бувають поверхневими (короста), або глибокими.

Тріщина

Тріщина — лінійні ушкодження шкіри внаслідок втрати нею еластичності або запального процесу. Тріщини бувають поверхневі (у межах епідермісу), які зникають без сліду (екзема кистей та стоп), і глибокі (у межах дерми), що залишають рубці.

Ерозія

Ерозія — поверхневе порушення цілісності шкіри в межах епідермісу. Ерозії з’являються на місці бульбашок, що розкрилися, міхурів, серозних папул (справжня екзема, дисгідроз, справжня пухирчатка, дифузна стрептодермія).

Виразка

Виразка — глибоке пошкодження шкіри в межах епідермісу, дерми, нерідко та гіподерми внаслідок некротичних процесів.

Виразки утворюються при розтині фурункулів, туберкульозних горбків, лепрозних вузлів, гумм, при розпаді пухлин шкіри, трофічних порушення. Виразка залишає рубці.

Рубець

Рубець є наслідком заміщення дефекту шкіри грубоволокнистою сполучною тканиною. Рубці утворюються після порізів, опіків, виразок, глибоких пустул, горбків, вузлів, тріщин.

Рубці бувають нормотрофічні, гіпертрофічні та атрофічні.

Кератоз

Кератоз — нашарування щільних рогових мас жовтуватого або сірого кольору частіше на шкірі долонь та підошв. В основі кератозу лежить гіперкератоз.

Ліхеніфікація

Ліхеніфікація — потовщення шкіри з посиленням малюнка, шорсткою поверхнею, пігментацією, в результаті тривалого роздратування (розчісування) цих ділянок (атопічний дерматит).

Вегетації

Вегетації — ворсинчасте розростання на поверхні шкіри в результаті потовщення шипуватого шару епідермісу та розростання сосочків дерми у вигляді цвітної капусти (гостра папілома), у вигляді рогових нашарувань (вульгарні бородавки) або розростання сосочків дерми в області вогнищ запалення у складках (широкі кондиломи при вторинному сифілісі). Гістологічною основою вегетації є папіломатоз.