1. Поверхневий пілінг

Альфа-гідроксидні кислоти (скорочено AHA) отримали загальну назву «фруктові», так як спочатку були виявлені у фруктів. До них відносяться: яблучна, лимонна, винна, гліколева, молочна кислоти. Схожу дію мають саліцилова та піровиноградна.

При виборі косметологічного засобу з AHA слід звертати увагу, перш за все, на pH, а потім на концентрацію, оскільки саме pH є головним дратівливим фактором, який різко зростає, якщо його значення опускається нижче 3,5.

pH = 0,6–1 при високій концентрації AHA має більш сильну дію на дерму, стимулюючи синтез колагену та глікозаміногліканів.

Концентрації AHA в практиці

• 1,5–5% — у препаратах для щоденного догляду.
• 5–10% — салонна косметика 1–2 рази на тиждень для покращення структури шкіри.
• >15% — для корекції косметичних недоліків та лікувальних цілей і тільки спеціалістом з медичною освітою та спеціальним навчанням.

Існують препарати, у яких концентрація AHA (гліколевої кислоти) доходить до 70%, а pH — до 0,6, що дозволяє отримувати омолоджуючий ефект.

Механізм дії AHA-пілінгів

• розчинення міжклітинних десмосом;
• виникає запальний процес у шкірі;
• активуються макрофаги, фібробласти, вироблення колагену, еластину та глікозаміногліканів, що призводить до підвищення тургору та еластичності шкіри;
• відбувається викид факторів зростання, внаслідок чого оновлюється епідерміс;
• посилюється синтез компонентів позаклітинного матриксу дерми;
• прискорюється метаболізм у шкірі.

Чим старша шкіра, тим гірше вона відповідає на фактори росту та інші активуючі сигнали.

Показання

• фото- та хроностаріння;
• корекція зморшок помірного та середнього ступеня вираженості;
• гіперкератоз (потовщення поверхневого шару шкіри);
• гіперпігментація;
• проблемна шкіра: акне I–II ступеня тяжкості (зменшується секреція шкірного сала, усувається зайвий блиск шкіри, спостерігається протизапальний ефект, зменшується кількість папул та пустул); постакне (вирівнюється рельєф шкіри, розсмоктуються застійні плями).

Протипоказання

• тяжкі соматичні захворювання;
• порушення цілісності шкірних покривів;
• індивідуальна непереносимість;
• герпес в активній фазі; дерматози;
• тривале перебування на сонці (після сонця — через 2 тижні);
• вагітність, годування груддю.

Побічна дія

• гостра гіперемія;
• набряк;
• печіння;
• утворення пухирів;
• свербіж;
• порушення пігментації шкіри;
• можливе виникнення різних алергічних реакцій, аж до набряку Квінке.

Форми випуску AHA-кислот

• Водний розчин — залежно від концентрації є найбільш реакційною формою.
• Гель — більшість препаратів для хімічного пілінгу.
• Емульсійний крем — склади, призначені переважно для поверхневого пілінгу.

Техніка проведення поверхневого пілінгу

Перший етап – підготовчий (передпілінг)

Тривалість проведення – 1–2 тижні, залежно від типу шкіри та інтенсивності передбачуваного впливу AHA на покриви шкіри. Підготовчий період проводиться з метою перевірки реакції шкіри та вирівнювання рогового шару епідермісу для більш рівномірного проникнення препаратів. З цією метою використовують косметичні засоби із фруктовими кислотами низької концентрації у домашніх умовах 5–10%. Пацієнт повинен інформувати косметолога про перебіг періоду підготовки. У разі виникнення ускладнень процедуру припиняють.

Другий етап – власне пілінг

• Алергологічна проба напередодні процедури (за відсутності передпілінгу). На шкіру позаду вушної раковини наносять препарат для пілінгу та при використанні лампи-лупи спостерігають за реакцією шкіри. Час дії – 5 хвилин. Після цього препарат змивають. Якщо проба пройшла задовільно, розпочинають процедуру пілінгу. При цьому слід пам’ятати, що на обробленій раніше ділянці шкіри час впливу слід скоротити.
• Ретельне очищення, знежирення та висушування шкіри.
• Виконання процедури залежно від засобу та форми випуску препарату. У спеціальну скляну чашку наливають невелику кількість засобу та за допомогою широкої кисті або тампона наносять на шкіру обличчя, починаючи з Т-зони. Наносити препарат потрібно швидко, не допускаючи попадання на слизові. Рухи пензля від центру до периферії, попередньо струшуючи надлишки препарату. При наявності куперозу в Т-зоні слід розглядати шкіру як чутливу. Далі обробці піддають шию, піднімаючись по масажним лініям, потім шкіру обличчя. Повіки обробляють (за наявності показань) в останню чергу, з урахуванням рекомендацій фірми-виробника, наведених в інструкції до препарату.

Фактори, що впливають на час експозиції

• глибина пілінгу;
• стан та тип шкіри;
• колірний тип клієнта;
• реакція шкіри клієнта;
• рекомендації виробника, викладені в інструкції щодо застосування препарату.

Третій етап – нейтралізація пілінгового розчину

Якщо для пілінгу використовуються AHA з pH менше 3,5, іноді потрібно застосовувати нейтралізуючий розчин. Як нейтралізатор використовуються буферні розчини, до складу яких входять вода та лужний компонент. Це дозволяє контролювати pH і запобігти опіку вже лужним розчином, так як буферні розчини мають здатність зберігати pH практично незмінним. Нейтралізатори підбирають у залежності від концентрації кислоти. При нейтралізації слід користуватися тампонами чи косметичними дисками.

Четвертий етап – постпілінг

• Використання спеціальних засобів після пілінгів для зняття подразнення та поліпшення епітелізації (за потреби). Це, як правило, засоби, що регенерують, маски та креми, які пом’якшують наслідки впливу пілінгів та відновлюють ліпідний обмін шкіри. Наносять креми м’якими рухами.
• УФО-захист: з моменту передпілінгу використовують сонцезахисні креми щонайменше 2 місяці.

Важливо! Гліколева кислота нерівномірно проникає в шкіру, і лише поява гіперемії говорить про рівень впливу. Не можна допускати рівномірного почервоніння — у цьому випадку необхідна термінова нейтралізація. Якщо відбувається побіління шкіри (фрост) — це сигналізує про епідермоліз та небезпеку утворення струпа. Дії в цьому випадку: термінова нейтралізація, промивання водою, обробка антисептичним засобом (з урахуванням протоколу виконання процедури).

Кількість процедур хімічного пілінгу може бути різною — від 4 до 10 — і залежить від ряду факторів (концентрація, pH, тип шкіри). Більш м’який вплив можна викликати нижчою концентрацією, вищим pH та регуляцією часу експозиції. Іноді має сенс починати курс поверхневого пілінгу з низьких концентрацій кислоти та короткочасного впливу, а потім поступово їх збільшувати.

2. Серединний пілінг

Впливає на всю глибину рогового шару, іноді доходить до середніх шарів епідермісу (до базального шару). Для серединного хімічного пілінгу використовують, як правило, трихлороцтову кислоту (TCA). Цей пілінг агресивніший і іноді супроводжується ускладненнями. Недостатній час експозиції TCA може не дати бажаних результатів, у той час як занадто тривалий вплив може призвести до більш глибокого проникнення препарату з погано прогнозованими наслідками.

Серединний пілінг показаний після 30 років за наявності явно виражених зморшок, гіперкератозу, гіперпігментації. До 30 років — тільки при наявності рубцевих змін та стрій. Середній пілінг дає хороші результати також при вікових змінах в області декольте та кистей рук. Для підтримки ефекту рекомендується повторювати серединний пілінг 1 раз на 1–2 роки. Проведення серединного пілінгу є лікарською процедурою і вимагає певних професійних навичок.

Ускладнення

гіперпігментація, рубці, алергічний дерматит, постпілінговий дерматит.

3. Глибокий пілінг

Поширюється на всю глибину епідермісу до межі базальної мембрани. Для глибокого пілінгу використовують фенол, а також гідроксидні кислоти з низьким pH та високою концентрацією. Глибокий пілінг — лікарська процедура, яка проводиться лише в умовах стаціонару під внутрішньовенним наркозом.

Цей пілінг дає дуже хороші результати, особливо при усуненні зморшок верхньої та нижньої губи, перенісся та спинки носа, і в той же час має найбільшу кількість ускладнень та протипоказань. Токсичний вплив фенолу на організм загалом і великий ризик утворення рубців вимагають дуже ретельно ставитися до рекомендацій щодо проведення даної процедури. Покази: вікові зміни після 40 років, рубцеві зміни шкіри.

Ускладнення

гіперпігментація, рубці, атрофія шкіри, алергічний дерматит, постпілінговий дерматит, утворення телеангіектазій та міліумів, загострення герпесу.